Буває прокидаєшся і не можеш збагнути котра година, який сьогодні день і де ти знаходишся. Поспіхом хапаєш телефон і з думкою " Блін, вже 6!" починаєш натягувати на себе одяг. Проходить ще кілька хвилин, як ти розумієш, що сьогодні вихідний і можна лишитись вдома. Ще кілька хвилин ти вагаєшся і бориш в собі бажання піти попрацювати в офіс. Роззираєшся в кімнаті і зупиняєш свій погляд на підвіконні. Через яскравий промінь світла добре видно тонкий шар пилюки, що нахабно розгляглася на підвіконні. "Знову прибирати".. ця думка ніби миттєво забирає в тебе всі сли і додає відчуття гіркої втоми.. ..Поспіхом зачиняєш двері квартири і виходиш на вулицю. Прохолодне ранкове повітря заспокійливо діє на розтріпане довгим сном тіло і ти потроху приходиш до тями. З думкою "треба кави" впевнено рушаєш вулицею. Здригаєшся від звуку 21-го автобусу, який ніби ящик з інструментами, котиться вулицею і навмисно наштовхується на ямки, злісно пробуджуючи місто, щ
